dyadchenko_v

Вітаю усіх черкасців із особливим святом – із Днем Святого Миколая! Бажаю тепла кожній родині, затишку і здійснення найзаповітніших мрій.
Це свято дуже чекають діти, адже, за легендами, у ніч із 18 на 19 грудня Св. Миколай приносить подарунки і кладе їх під подушку.
Цього року образ Миколая приміряв на себе і я. Завітав до діток 1-В класу школи №28, яким опікуюсь. Мій вибір був не випадковим, адже свого часу також вчився у В-класі цього навчального закладу.

Як приємно було бачити щирі очі малечі, які запалила віра в чудеса. Кожен першокласник із гордо піднятою головою підходив до мене, щоб отримати свій подаруночок від Святого Миколая. Навзаєм я був приємно вражений тим, що також отримав подарунок! Це статуетка у вигляді орла із підписом «Від 1-В класу».
Проаналізувавши цей день, отримавши позитивні емоції, у мене з’явилася пропозиція: я хочу закликати черкасців робити добро. Можливо, для когось це можуть бути дрібниці, а хтось чекає свята, чи просто уваги… У нашому місті проживає близько 300 тисяч осіб. Левова частка населення має середній дохід, а тому для таких людей зробити якісь подарунки для тих, хто цього дійсно потребує, не важко, головне – бажання. Тож, давайте творити казку для дітей разом!

Хочу поділитись приємною новиною. Працівникам тролейбусного парку покриють борги із заробітної плати. Посприяв цьому І-й заступник міського голови Віктор Беззубенко, який 12 грудня взяв участь у обласній нараді, що відбулася під головуванням губернатора області Сергія Тулуба. Серед широкого спектру питань одним із найважливіших було розподілення  додаткової субвенції, виділеної державою на транспортну систему області, а саме залізничних, міських перевезень і зв’язку.
Губернатор області Сергій Тулуб із розуміння поставився до проблем міста Черкаси, тож дякуючи його виваженій політиці, з 4 млн. додаткової субвенції «На інші пільги та пільгові перевезення» 3 млн. 100 тис грн. було виділено місту Черкаси. Передбачається, що значна складова цих коштів – близько 1,6 млн. грн. буде спрямована на покриття боргу по заробітній платі працівникам тролейбусного парку.
Нагадаю, що борг по зарплаті тролейбусного парку, за словами Андрія Наумчука, заступника КП «Черкасиелектротранс» з питань економіки і фінансів, становить близько 4 млн. 500 тисяч грн. (починаючи із вересня). Уже сьогодні на підприємство було перераховано 300 тис. грн., які спрямовані саме на погашення боргу. Сподіваємося, що зовсім скоро усі працівники тролейбусного парку працюватимуть у звичайному режимі, отримуючи  зарплати вчасно.  

Продовжую працювати над реформування транспортної системи.  Зокрема, запозичую досвід інших міст і не лише України. Минулого тижня відвідав у Львові семінар «ВелоРУХ: розміщення та мобільність», який стосувався створення велосипедних доріжок у місті до Євро-2012. Тема впровадження екологічного транспорту актуальна і у нашому місті, тому особисто мені було цікаво і корисно отримати потрібну інформацію.
Згадав статистику:  83% львів’ян висловились «за» велодоріжки у Львові. При чому, велосипеди є тільки у 23% опитаних львів’ян. Таку статистику показало опитування, проведене НУ «Львівська політехніка» та німецьою организацією GIZ. Мені здається, львів’яни  - дуже по-розумному підходять до вирішення питань. Вони ідуть назустріч проблемі, а не уникають її. Дарма, що немає велосипедів – придбаємо! Головне – створіть нам умови для комфортного руху цим транспортом.
А якщо серйозно, то на сьогодні вже стартували роботи по впровадженню велодоріжок. Зокрема, виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив план влаштування велосипедної інфраструктури у місті по внутрішньому кільцю навколо історичної частини Львова. Цей план було розроблено у рамках «Програми першої стадії розвитку велосипедної мережі  та супровідної інфраструктури у Львові у 2011-2019 роках». Згідно із цією програмою на 2012 рік заплановано створення велосипедної інфраструктури вздовж цілої низки вулиць. Самі вулиці будуть оснащені відповідними знаками, які попереджатимуть водіїв про можливу появу велосипедистів. Орієнтовна вартість велосипедного кільця навколо історичної частини міста –  не багато й  не мало – 8 млн грн.
Цей ескізний проект було подано на здобуття гранту Євросоюзу в рамках програми транскордонного співробітництва. Якщо цей конкурс виграють львів’яни, то фінансування проекту розпочнеться наприкінці 2012 року.
До розробки детального плану залучили спеціалістів GIZ, оскільки центральна частина міста є найбільш складною для влаштування велосипедної інфраструктури у місті.
 Однозначно, розвиток велосипедної інфраструктури в місті - це не  примха велосипедистів і це не повинно бути тильки подарунком велосипедистам. Це - нагальна потреба вирішення транспортної проблеми в місті. Звичайно, Черкаси поступаються Львову кількістю населення, а відповідно і кількістю використовуваного транспорту. Також черкасці не так часто бачать затори на дорогах, проте така ситуація не говорить про відсутність потреби у поліпшенні, як мінімум, екологічної ситуації завдяки впровадженню велоструктури.  Зрозуміло, що підходити до вирішення цієї проблеми потрібно комплексно.
Якщо зануритися у проблему глибше, то я думаю, що транспортну революцію треба робити не на дорогах, а у голові. Людина повинна зрозуміти, що значно дешевше, вигідніше для себе, для міста і для майбутніх поколінь, не кажучи вже про екологію, не їхати ті 5 км на роботу на автомобілі, і потім шукати місце для паркування. Вигідніше 5 км проїхати на велосипеді. До речі, площу, яку займає 1 припаркований автомобіль, може зайняти 15 велосипедів. Цифра вражає і спонукає до зміни ситуації. А ви як думаєте?

Починаючи з 1901 і відтоді щороку у Стокгольмі, 10 грудня, у день смерті Альфреда Нобеля, відбувається церемонія вручення Нобелівської премії. Цього року в галузі літератури її отримає поет зі Швеції Томас Транстрьомер. На рахунку поета - 12 книг, перекладених 50-ма мовами світу. Колегія королівської академії обрала Томаса за «оновлений погляд на реальність».
Вже з десяток років відслідковую творчість переможців цієї найпрестижнішої у світі премії, яка вважається найзагадковішою. Навіть букмекерам за весь час існування лише тричі вдалося вгадати, кого обере академія. Кожного разу - це несподіванка. Існує низка непорушних правил, пов’язаних із церемонією. От наприклад, список цьогорічних номінантів оприлюднять лише через 50 років після того, як буде відкрито доступ до секретних архівів Шведської академії, у 2061 році. Крім того, премією можуть бути нагороджені лише окремі особистості, а не колективи, а також істинним є така традиція, що премія може надаватися посмертно лише у тому випадку, коли претендент був живим на момент оголошення його переможцем. Але на цьому список правил невичерпаний, адже є ще кілька важливих моментів.
Цікавитись творчістю лауреатів почав зі «100 років самотності» Маркеса. Цей роман приніс його автору визнання. Перше видання роману, про який Пабло Неруда із захватом писав, що це, «мабуть, найбільше одкровення на іспанській мові з часів "Дон Кіхота"», розійшлося за тиждень і викликало, за словами перуанського письменника Варгаса Льоси, «літературний землетрус». Певний «землетрус» він створив і моєму життєбаченні.
Зачепив мене і твір Джона Кутзее «Осінь у Петербурзі». Таке собі спірне бачення життя Достоєвського. Цей яскравий роман південноафриканського прозаїка - не біографічний роман. І навіть не історичний. Головний герой - Федір Достоєвський. Тема - загадка руської душі. Не менш цікавим виявився інший роман письменника. Читав його (як, власне, і попередній) у російському перекладі - «Бесчестье». Саме цей твір приніс Кутзее Букерівську премію.
Ще одна цікава письменниця - австрійка Ельфріда Елінек, яка віддала у своїй творчості багато місця темі фемінізма та соціальної ролі жінки. Прочитав роман «Піаністка». Вже потім переглянув фільм Міхаеля Ханеке, знятий по цьому роману, який отримав гран-прі на Канському фестивалі у 2001 році. В цілому перу Елінек належить близько 30 літературних праць різних жанрів. Найсвіжішими з них є збірка п'єс «В Альпах» («In den Alpen», 2002) і драма «Смерть і дівчина» («Der Tod und das Maedchen», 2003).
Наразі планую перечитати твори лауреата 2010 року, перуанського письменника Маріо Варгаса Льоса. Його романи добре відомі у нашій країні, а по одному з них режисер Себастьян Аларканов у 1986 відзняв фільм «Город и псы».
Г.Г.Маркес - отримав премію у 1982 році «За романи і розповіді, в яких фантазія і реальність, поєднуючись, відображають життя і конфлікти цілого континенту».
Джон Кутзее - премія 2003 року, формулювання: «У незліченних варіаціях показує несподівану причетність стороннього».
Ельфріда Елінек отримала премію у 2004 «За музичні переливи голосів і відгомонів в романах і п'єсах, які з екстраординарною лінгвістичною старанністю розкривають абсурдність соціальних кліше…».
Маріо Варгас Льоса. Премія 2010 - «За детальний опис структури влади і за яскраве зображення людського протистояння, повстання і поразки».
Томас Транстрьомер, 2011 - «За його стислі, напівпрозорі образи, які дають нам оновлений погляд на реальність».

Напевно, недарма саме 2011 року, обираючи переможця, колегія зробила акцент на формулюванні «оновлений погляд на реальність». Думаю, кожному з нас, а тим більше тим, хто вирішує долю нашої країни, корисно було б почитати цього автора. Згадалась Помаранчева революція, коли люди, згуртувавшись наколо ідеї, отримали фактично найбільшу поразку - розчарування тими, за кого боролись і як підсумок - згвалтоване почуття патріотизму.
Зараз ми переживаємо нелегкі часи - часи становлення європейської країни. І тільки нам з вами вирішувати: зібратись, перетерпіти і йти далі, до стабільного життя чи гратись у «соціальні ігри». Адже впевнений, що зараз нам не вистачає саме нового погляду на реальність.

Хочу розставити усі крапки над «і» в історії з пільговими перевезеннями. Відновлення пільгового проїзду в тролейбусах - це, насамперед, заслуга перевізників маршрутних таксі. Адже саме вони вийшли на нас з ініціативою і відмовились від частини субвенції. Радує, що приватні перевізники у такій складній для «Черкасиелектротрансу» ситуаціі яка склалася, вчинили як у справжній родині. Відчувши лихо, підставили плече допомоги. Такі вчинки варті поваги. Дякуємо вам!
Депутати міської ради змінили призначення коштів і спрямували їх до тролейбусного парку. Тож, дякую їм за опретивність. Ці 743 тисячі гривень дадуть змогу підприємству відновити у грудні пільгові перевезення. Щодня на лінію знову виходитимуть 45 тролейбусів. Щоправда, їздити вони будуть як і раніше до 20 години.

Завтра починає працювати моя депутатська приймальня.  Готувались до її відкриття  два тижні. Шукали приміщення, яке б було  зручним  для жителів округу № 9.  Прихистити  нас  погодились  у  бібілотеці- філілалі №2. 
Разом із моїм помічником будемо зустрічатись із жителями мікрорайону, допомагати у вирішенні проблем. Звернення, пропозиції, скарги, аналітична інформація, які надходитимуть до приймальні, допоможуть відтворити реальну картину про стан справ у окрузі. Протягом місяця визначатиму найболючіші  проблеми, плануватиму послідовність їх вирішення.  Про все це читайте на сторінках мого інтернет-щоденника.
Приймальня працюватиме щосереди і щоп’ятниці.  Чекатиму  на жителів мого округу (Південно- Західний район - вул. Руставі, частина вул. Гайдара та Тараскова, 30 років Перемоги ( з № 62)) з 15 до 19 години  на базі бібліотеки-філіалу № 2 Черкаської міської централізованої бібліотечної системи , за адресою: вул. Сумгаїтська, 24/1.

Почну з короткої інформації про себе.
Народився і виріс у місті Черкаси.  Після закінчення школи № 28 вступив до Черкаського інституту управління бізнесом на економічний факультет, після закінчення отримав диплом із відзнакою. Сьогодні продовжую своє навчання у Київському національному університеті ім. Т. Г.  Шевченка за спеціальністю «Правознавство».
Трудову діяльність розпочав у сфері приватного бізнесу  із 1998 року. Займався виробництвом торговельного обладнання для всеукраїнської мережі Adidas, Nike.
У 2000 році почав співпрацювати з молоддю та вести активну суспільну діяльність.  З 2007 працював у ВГО «Судова асоціація України «Фундація сприяння правосуддю». 2008 року був обраний головою наглядової ради недержавного пенсійного фонду «Феміда». З 2010 року став депутатом Черкаської міської ради.  Із липня 2011 року отримав посаду виконувача обов’язків директора КП «Черкасиелектротранс».  Cьогодні очолюю міське управління вуличної інфраструктури. Депутат міської ради (Партія Регіонів), голова Соснівської районної парторганізації.
Навіщо мені власний блог?
У владі я працюю недовго, проте за цей час встиг зрозуміти, наскільки важливим є інформування громади.  Завдяки зворотному зв’язку, можна отримати чимало корисної інформації та розумних порад, скорегувати плани, ознайомити людей зі своїми проектами та рішеннями. Тому, за прикладом колег, вирішив створити свій щоденник. Хочу спілкуватися з вами, з перших вуст отримувати інформацію про ваші враження та сподівання.
Про що писатиму?
Планую знайомити вас із усім, що входить у сферу моїх інтересів. Це і робота в мерії, і громадська та депутатська діяльність, власні думки та плани.
Сподіваюся на Вашу увагу. Я відкритий для спілкування, а тому всі пропозиції, ідеї, запитання чекаю у коментарях.